ОБ'ЄДНАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ГАЛУЗЕВИЙ РЕЗЕРВНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ

30 квітня видання fakty.ictv.ua розмістило публікацію під заголовком «Демчишин починає експерименти на АЕС, незважаючи на протест профспілки атомників»

Це повністю не відповідає дійсності. Таке трактування відкритого листа Міністра до профспілок є перекрученням фактів і слугує лише нагнітанню паніки за рахунок привернення уваги.

У публікації також пов’язуються між собою останні події - позапланові зупинки енергоблоків українських АЕС - з темою «маневрування потужностями» .

Це повністю не відповідає дійсності.

Прес-служба Міністерства звертається до всіх інтернет-медіа з проханням максимально уважно поставитися до формулювання «гучних» заголовків та пов’язування подій між собою. У гонитві за рейтингом не можна ігнорувати питання точності, особливо в темі ядерної безпеки, яка є ключовою для будь-кого, хто працює у сфері енергетики в Україні.

Міністерство також готує відповідне звернення до організацій журналістського саморегулювання: тема безпеки атомної галузі є занадто важливою та чутливою, щоб використовувати її без дотримання стандартів ЗМІ.

Нижче: детальне роз'яснення департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не проводить жодних експериментів на енергоблоках українських АЕС.

Наразі проводиться дослідна експлуатація щодо визначення механізму маневрування атомних енергоблоків АЕС України з добовим поступовим розвантаженням номінальної потужності.

Довідково. За матеріалами вільної енциклопедії «Вікіпедія»:

експеримент – метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища (чи його зміну) в штучно створених (лабораторних) умовах з метою дослідження і з’ясування процесу його розвитку;

дослідна експлуатація – спеціальний початковий період експлуатації обладнання, протягом якого завершується його наладка, перевіряються окремі режими функціонування, випробовуються окремі пристрої та устаткування.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 - cite_note-1

У квітні – травні минулого року за рішенням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжено роботи, започатковані ще в 2005 році, зокрема проведено низку робіт з модернізації систем управління та зроблено розрахунковий код на енергоблоці № 2 Хмельницької АЕС, що дозволило провести добове регулювання потужності блоку (21 цикл). Дані заходи проведено з дозволу та під чітким контролем Державної інспекції ядерного регулювання України.

Станом на 31.03.2016 ДП «НАЕК «Енергоатом» листом від 22.03.2016 № 4205/41 надало Міністерству енергетики та вугільної промисловості України вичерпну інформацію щодо подальшого впровадження режиму добового регулювання потужності на енергоблоці № 2 Хмельницької АЕС до початку промислової експлуатації, що погоджено Державною інспекцією ядерного регулювання України листом від 13.03.2016 № 18-29/5-1656.

На інших енергоблоках подібні роботи не проводилися, а відключення енергоблоків № 1 та 2 Южно-Української АЕС ніяким чином не пов’язане з проведенням дослідної експлуатації на енергоблоці № 2 Хмельницької АЕС.

За попереднім розслідуванням Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, відключення енергоблоків № 1 та 2 Южно-Української АЕС сталося через підвищення рівня концентрату водню в газовій частині бака водо-водневого контуру охолодження статора генератора енергоблока № 2, через що прийнято рішення про відключення його від мережі, та виявлення протікання масла у підводі до гідроприводу регулюючих клапанів циліндру високого тиску в нижній частині захисного короба енергоблока № 1, через що прийнято рішення щодо виведення його в аварійний ремонт.

Через такий безпрецедентний випадок, порушення правил експлуатації АЕС та техніки безпеки, що могли призвести до техногенних наслідків, Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж листом від 23.03.2016 № 01-5/86 звернулася до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з пропозицією щодо відсторонення на час розслідування від займаних посад керівництва ДП «НАЕК «Енергоатом».

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України й надалі буде вживати всіх вичерпних заходів щодо дотримання міжнародного законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, як то підвищення безпеки ядерних реакторів.

Враховуючи вагомий внесок АЕС України, доля генерації від загального виробництва електроенергії яких становить близько 50%, подальший розвиток атомної енергетики можливий лише за умови гарантованого забезпечення та постійного підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.

Позиція світової спільноти у першу чергу перебуває в контексті концепції безпеки ядерних реакторів, прийнятої після трьох важких аварій – на АЕС у Тримайл-Айленді (США, 1979 р.), на 4-му блоці Чорнобильської АЕС (1986 р.) та Фукусіма Даічі (Японія, 2011 р.).

Одним із головних її принципів є принцип необхідності застосування глибокоешелованого захисту реактора, якому повною мірою відповідають блоки ВВЕР-1000/440 діючих АЕС України (на відміну від Чорнобильської АЕС з реакторами типу РБМК, де відсутній четвертий бар’єр – термооболонка або контаймент, що перешкоджає потраплянню радіонуклідів у навколишнє середовище за будь-якої аварії).

Під час зустрічі міністрів енергетики країн-членів Європейського Союзу та сусідніх країн (23.06.2011, м. Брюссель, Королівство Бельгія) прийнято спільну Декларацію про проведення всесторонньої переоцінки ризиків і безпеки експлуатації атомних електростанцій (стрес-тестів) та вжиття відповідних заходів, до якої приєдналася Україна.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 № 1270 затверджено Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, а постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 776 термін її дії продовжено до 2020 року.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України разом із заінтересованими органами повною мірою реалізує мету даної програми:

підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків атомних електростанцій та надійності їх роботи;

зменшення ризиків виникнення аварій на атомних електростанціях під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій;

підвищення ефективності управління проектними і позапроектними аваріями на атомних електростанціях, мінімізація їх наслідків.