Причини, через які Україна використовувала імпорт електроенергії

За діючим контрактом Україна розпочинає імпорт з Росії лише за умови дефіциту власних генеруючих потужностей.

Імпорт електроенергії розпочинається лише у випадку браку власних потужностей.

Електроенергія – товар, який не може зберігатися. Його потрібно виробляти в той самий момент, коли відбувається споживання. Імпорт електроенергії визначається на місяць наперед в місячних балансах електроенергії у разі коли заявлена генерація (виробництво) виробників менша заявленого електроспоживання, тобто виникає дефіцит (брак) електроенергії. Для компенсації дефіциту потужності та уникнення обмеження постачання електроенергії споживачам формується заявка на імпорт. Якщо дефіцит (брак) потужності відсутній - заявки немає, імпорт «нульовий». Компанія, яка здійснює імпорт, виходячи з місячного обсягу надає погодинні графіки добових поставок імпорту на місяць в компанію, яка здійснює диспетчеризацію ОЕС України. Компанія, яка здійснює диспетчеризацію ОЕС України, за дві робочі доби до початку поставки може надати пропозиції щодо корегування графіка імпорту, які імпортер може погодити або не погодити.

Можливі причини браку потужностей:

АЕС: аварійне відключення боків та планове відключення блоків.

Через максимальну увагу до безпеки АЕС блоки атомних станцій планово зупиняються на профілактику та негайно зупиняються у випадку неполадок, навіть найдрібніших

ТЕС: Ремонти та брак вугілля

Енергоблоки приватних станцій часто зупиняються аварійно і стають на ремонт (минулого року Міністерство енергетики та вугільної промисловості ініціювало окрему перевірку щодо виправданості таких ремонтів). Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж також фіксувала випадки, коли приватні ТЕС декларували готовність забезпечити резервні потужності, але так цього і не змогли зробити, створюючи небезпеку для системи у випадку необхідності їх включення при аварійних ситуаціях.

Енергоблоки державних та приватних станцій часто зупиняються через нестачу вугілля. Бракує антрациту, який завозиться з зони АТО, а також імпортується з Росії та ПАР

ГЕС: брак води. 2015 рік – рекордний з погляду низького притоку води в річках України. Тому об’єм енергії, яку виробляють ГЕС, на 30-40% менший, ніж минулого року, що вимагає додатково спалювати 100-150 тис. тонн вугілля на місяць.

Обмеження мереж. Надлишок виробництва в одному регіоні не обов’язково може бути переданий до іншого. Так при відсутності вугілля на Зміївській ТЕС і зупинці її блоків до Харківського регіону неможливо передати достатню кількість енергії з інших частин ОЕС України. Відомо також, що через непродумане форсування будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС без одночасного спорудження електромереж для видачі їх потужностей «запертим» виявився понад 1 млн.кВт встановленої потужності цих АЕС. І лише останнім часом за підтримки Уряду і Міністерства, зокрема у вирішенні питань відводу земель під лінії електропередачі, інтенсивно будується окрема лінія 750 кВ з Рівненської АЕС та заходи 750 кВ з Хмельницької АЕС на ПС «Київська» для передачі енергії до центрального регіону (в тому числі до Києва та області). Саме для виконання завершальних робіт на цих об’єктах і підготовки до введення їх в експлуатацію тимчасово – з 28 жовтня по 12 листопада 2015 року - було обмежено потужність Рівненської АЕС на 800 МВт, що спричинило поновлення імпорту з РФ на цей період. У місячному балансі електроенергії на листопад, в умовах невиконання тепловими електростанціями завдання з накопичення вугілля, був передбачений імпорт електроенергії що компенсував зниження виробництва на АЕС в період 1 – 12 листопада.

Середньо- та короткотермінова стратегія Міністерства передбачає максимальне завантаження власного виробництва (зокрема атомної генерації) для забезпечення потреб споживачів.

Довготермінова стратегія передбачає поступове зменшення долі вугілля в генерації, розвиток нетрадиційних джерел енергії та системну роботу щодо під’єднання української енергосистеми до Європейської мережі, на противагу теперішній синхронізації з мережею країн СНД. Для цього вкрай необхідно здійснити не лише модернізацію мереж та електростанцій, перш за все в плані регулювання частоти, але і впровадити новий, конкурентний ринок електроенергії, а також забезпечити достатні регулюючі потужності в ОЕС України.


Друк   E-mail